Трохи здивувала реакція ЗМІ. Адже відразу можна було грамотно і толково розрулити ситуацію та відбити будь-яке бажання робити подібне в майбутньому. А зробити це хоч не легко, але, враховуючи, що утиски свободи слова - загальнодержавна тенденція, просто дуже важливо. Можна сказати, владі пощастило, що так легко відбулась. Вдруге так просто не буде. Бо ж всім відомо, що з вогнем - не граються!
Трохи про п'ятничний інцедент:
Ось що з цього приводу пише Житомир-інфо:Около 20 журналистам житомирских изданий и телеканалов до начала сессии запретили находиться даже в коридоре у зала заседаний Житомирского горсовета. На первом и втором этажах на подходах к сессионному залу стоит муниципальная милиция, не пропуская ни журналистов, ни посетителей. Муниципальные милиционеры утверждают, что получили такое устное распоряжение от руководства. Фамилий руководства не называют. Управляющий делами Житомирского горисполкома Петр Кудряшев проигнорировал вопросы журналистов о нововведении. Проходя мимо них, он сделал вид, что не видит ситуации и не слышит вопросов.
Є навіть відео "інцеденту" від того ж Житомир-інфо:
Трохи пізніше на Житомир-інфо з'явився ще один матеріал щодо інцеденту з коментарями самого міського голови Володимира Дебоя. Як виявилось, журналістів не просто не пустили до депутатів, а взагалі вирішили їх загнати на балкончик:
- В зале будут находиться, по нашему предложению, только приглашенные, гости и те, кто задекларировали свою необходимость или желание находиться в зале. Часто, к сожалению, были сессии, когда приходили начальники управлений, вместо того, чтобы работать, посмотреть …
Для прессы, мы посоветовались, у нас есть пресс-секретарь, начальник управления по связи с общественностью, она переговорила с ними… Есть места доступные и удобные на балконе – для того, чтобы прийти, работать, видеть и снимать, работать эффективно. Видеокамеры, в связи со спецификой, будут расположены в зале… Это абсолютная норма. Тут нет никакой закрытости…
Повний текст і фото Славка Ратинського можна знайти тут
Про інцедент також написав новостворений Перший інформаційний житомирський блог:
На черговій сесії Житомирської міської ради у сесійну залу не пускали журналістів. Начальник управління по зв’язках з громадськістю Ольга Білобровець не змогла пояснити таке нововведення. У міськраді було виставлено три кордони з муніципальних міліціонерів, які без пояснень перекривали дорогу журналістам.
Блогери пішли навіть далі з Житомир-інфо. Вони поцікавились як працюють з пресою в інших містах. Ніякої принципово іншої інформації мені знайти не вдалось. Тож далі буду оперувати тією, яку навів вище. Що ж там сталось то?
Проблем тут декілька:1. Хто ж не пускав...
Якраз цього я ніде в пресі не знайшов. Схоже, що ніхто з журналістів, чомусь, не поцікавився ні прізвищами, ні посадами, ні званнями тих представників мунціипальної міліції, які їх же не пускали до сесійної зали. Тож хто конкретно не пускав? На кого скаржитись керівництву і вимагати притягнути до відповідальності? Можливо, просто вирішили не оприлюднювати імена. Може бути.
Бо в самому банальному випадку влада і керівництво муніципальної міліції може "з'їхати". Мовляв, ніхто не віддавав наказу не пускати журналістів. А те що сталось - просто прикра помилка і непорозуміння - міліціонери, які охороняли проходи, просто неправильно зрозуміли наказ і проявили "зайву ініціативу". З ким не буває?
Рядових запросто можуть зробити крайніми і "цапами-відбувайлами". Але кого робити?
2. Як не пускали...
Бо може бути варіант, коли просто сказали щось типу "а туди не можна", чи "наказано нікого не пущати". І все - журналіст пройти не пробує пройти далі. Але зовсім інша ситуація, коли журналіст, попередньо показавши посвідчення і зіславшись на відповідні статті закону (які дозволяють йому пройти) просто намагається пройти, а його фізично не пускають і випихають в сторону. Це вже дійсно "перешкоджання роботі журналіста" і серйозно.
3. Хто розбирався?
Поки в пресі не з'являлось ніяких коментарів з цього приводу керівництва муніципальної міліції. Не підходили ні до начальниці прес-служби Білобровець, ні до секретаря міськради Леонченко, яка якраз займається питаннями преси, ні до Володимира Дебоя. Хоча це легко можна виправити в найближчому майбутньому.
Відбити бажання загрвати з пресою в зародку
П'ятничний інцидент, при вмілому підході, влада може легко загасити. Або навіть обернути в позитив для себе. Або просто продовжувати робити подібні речі, чи навіть гірші, в майбутньому. Тому діяти потрібно спільно і чітко, жорстко реагуючи на будь-які утиски. В подібних ситуаціях є більш менш "стандартна схема". Все, що відбувається, має фіксуватись на фото і відео. Поки одні знімають, інший пред'являє посвідчення і називає себе. Потім вимагає у муніципалів представитись і представити документи (все зафоткать). Вимагає пояснень і імена безпосередніх керівників "жертви" і тих, хто віддав наказ. Далі проводиться невелика роз'яснювальна робота - про "перешкоджання діяльності журналіста", про закони про "ЗМІ", "Інформацію", "Порядок висвітлення роботи...", про те, що муніципали просто не мають права не пускати і їх дії - незаконні. Можна пояснити також, що в разі чого - саме їх зроблять виними в усьому, а керівництво відмажеться. А саме на них будуть писатись скарги в прокуратуру і подаватись в суд в разі чого. Воно їм тре?
Всі ці "пояснення" мають займати не надто багато часу. Пресинг серйозний і може спрацювати. в будь-яком випадку у журналіста буде повне підтвердження незаконних дій і імена "виконавців" цих дій. Від цього, як мінімум, вже можна буде відштовхуватись.
Можна просто нагло спробувати пройти і "змусити" муніципалів застосувати фізичну силу. Жодним чином не опиратись - все ж фіксується.
Ще можна всією братією з камерами і фотоапаратами зайти до начальниці прес-служби, або підійти на перерві до Леонченка і Дебоя. Влаштувати осаду керівництва муніципалів.
І на завершення - запити і звернення в прокуратуру і суд.
Після такого навряд кому прийде ідея повторити весь цей жах.
Звісно - цей список не претендує на абсолютну дієвість. Але кортить його використати наступного разу. Хоча хочеться сподіватись, що наступного разу таки не буде.
На останок
Найкраще для влади в цій ситуації, на мою думку, просто відмовчатись, не проявляючи зайвої та непотрібої ініціативи. Для журналістів - навпаки. Щодо того, де мають бути журналісти - в залі чи на балконі, вирішиться вже наступного тижня, коли приймуть таки регламент і положення про акредитацію. Там побачим. Вітаються будь-які коменти, поради і критика.
Трохи позитиву наостанок
На сесії, кстать, було і чимало позитиву. Спілка молодих художників і мистетствознавців влаштувала передноворічний благочинний розпродаж своїх доробків. Дітлахи у червоних капелюхах пропонували депутатам різні прикольні забавки і прикраси. А депутати як завжди їх охоче купували)
Немає коментарів:
Дописати коментар